К основному контенту

Микола Хвильовий “Я (Романтика)”: коротко про автора, аналіз твору, цитатна характеристика персонажів!


Цикл статей про твори з програми ЗНО з української літератури продовжує матеріал про психологічну новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового. Ця стаття, як і решта текстів про літературні твори на нашому сайті, має чітку структуру: аналіз твору, цитатна характеристика персонажів, скорочений переказ твору!


Коротко про автора
Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов.
Письменник, засновник Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ).
Ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. (автор закликів «Геть від Москви!», «Дайош психологічну Європу!»)
Представник літературної течії «романтика вітаїзму».

Аналіз твору “Я (Романтика)”

Літературний рід твору “Я (Романтика)”

епос

Жанр твору “Я (Романтика)”

новела

Присвята твору “Я (Романтика)”

«цвітові яблуні»

Літературний напрям твору “Я (Романтика)”

імпресіонізм

Тема новели “Я (Романтика)”:

протистояння добра і зла в душі героя, роздвоєність його особистості (чекіст і людина).

Головна ідея новели “Я (Романтика)”:

невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення, засудження революційного фанатизму, жорстокості.

Композиція новели “Я (Романтика)”:

ліричний заспів і три частини

Характерні особливості новели “Я (Романтика)”:

  • розповідь ведеться від першої особи;
  • поєднання картин-марень героя (галюцинацій) та картин моторошної реальності.

Персонажі новели “Я (Романтика)”:

«Я» – главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша, Марія (мати «Я»).

Цитатна характеристика персонажів новели “Я (Романтика)”

«Я»

«Я чекіст, але я і людина» (герой про своє роздвоєння).
«Я, главковерх чорного трибуналу комуни, — нікчема в його руках (доктора Тагабата), яка віддалася на волю хижої стихії».

Мати

«Моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна».

Доктор Тагабат

«Злий геній, безжальний до своїх жертв». «Я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб».

Андрюша

«Похмурий, наївний, печальний».
«Андрюшу призначили в “чека”, проти його кволої волі. Цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться, завше не ім’я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а незрозумілий та химерний хвостик».

Дегенерат

«Вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки».

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Валер’ян Підмогильний “Місто”: аналіз твору, цитатна характеристика персонажів!

“Місто” Валер’яна Підмогильного у фокусі нашої уваги! Модерний роман, твір актуальний і цікавий, проте розрахований на уважного і наполегливого читача. На допомогу вам структурований матеріал про твір: аналіз твору, характеристика персонажів. Аналіз твору   Літературний рід твору “Місто” : епос Жанр твору “Місто” : роман Тематичний різновид жанру:  урбаністичний, соціально-психологічний, інтелектуальний роман (роман ідей). Зауважте!  «Місто» вважається першим в українській літературі  урбаністичним романом , тобто романом, що детально висвітлює проблеми міського життя. Письменник відтворює атмосферу тодішнього побуту, культурно-мистецького життя Києва, передає  неповторну ауру київських кав’ярень, кінотеатрів, базарів, магазинів, зображає колоритні  соціокультурні типи (крамарі, вчителі, підприємці, літератори та ін.). Інтелектуальний роман  — твір, у якому порушено філософські питання (сенсу життя, співвідношення матеріального та ду...

Василь Стус «Як добре те, що смерті не боюсь я»: біографічна основа твору, основні ідеї та образи, художні засоби поезії!

Сьогодні перед нами зразок філософської та патріотичної лірики – поезія “Як добре те, що смерті не боюсь я” Василя Стуса. Дізнайтесь про біографічну основу та  історію написання, основні ідеї та образи твору, проаналізуйте художні засоби поезії разом з нами! Текст поезії “Як добре те, що смерті не боюсь я” Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верств. Що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розів’ється біда. Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі уже не ремствуй, позирай у глиб у суще, що розпукнеться в грядуще і ружею заквітне коло шиб. Аналіз поезії “Як добре те, що смерті не боюсь я” Вид лірики поезії  “...